Запуск, здійснення якого очікується 5 листопада 2013 року, повинен відкрити Індії двері в "елітний клуб" країн, в якому перебувають Росія, США і Європа, які коли-небудь відправляли на Марс свої дослідні космічні апарати. Досі космічна програма Індії, яка була розпочата в 1960-х роках, була орієнтована на більш "приземлені" мети. Індійські супутники виробляли пошуки місць вирубки лісів, складали карти розподілу ґрунтових вод і виконували інші подібні завдання. Але все це трохи змінилося вже в 2008 році, коли космічне агентство Індії, Indian Space Research Organisation (ІSRO), відправило на Місяць орбітальний апарат Chandrayaan-1 і працює над реалізацією подальших планів досліджень, серед яких вивчення "космічної погоди", вивчення Місяця і Марса.

     Головною метою індійського марсіанського орбітального апарату Mars Orbiter Mission (MOM), на створення якого було витрачено 73 мільйони доларів, є демонстрація можливостей Індії доставити працездатну дослідницьку техніку на навколомарсіанську орбіту. Якщо Індії вдасться реалізувати свою місію в повному обсязі, то це стане величезним успіхом, адже необхідно прийняти до уваги, що більше половини усіх марсіанських місій так чи інакше зазнали невдачі.

     Найголовнішою задачею, яка буде вирішена в ході реалізації місії МОМ, стане перевірка працездатності електроніки космічного апарату, яка була розроблена і виготовлена в Індії і яка буде зазнавати різких температурних перепадів і впливу жорсткої космічної радіації. Працездатність електроніки стала однією з проблем, з якими довелося зіткнутися індійським місячним орбітального апарату Chandrayaan-1, апаратура якого дозволила виявити воду на поверхні Місяця і яка не витримала потоку відбитого тепла, що випромінюється поверхнею Місяця.

     Але орбітальний апарат MOM має і ряд інших задач, крім перевірки надійності електроніки. На його борту знаходяться п'ять спеціалізованих наукових інструментів, включаючи дистанційний детектор метану, який буде шукати сліди цього газу в марсіанській атмосфері. У земних умовах основним джерелом метану є метаболічні процеси безлічі живих істот. Сліди метану були виявлені в атмосфері Марса більш десятиліття тому європейським дослідницьким апаратом, але дані, зібрані нещодавно обладнанням марсохода Curiosity, заперечують наявність цього газу. Тому, для того, щоб розставити всі крапки над "i", потрібні вимірювання, які будуть проведені третьою стороною і які будуть зроблені індійським апаратом MOM.

     Додаткові дані, зібрані апаратом MOM, дозволять вченим просунутися далі в пошуках відповідей на питання, чому Марс став холодній, сухій планетою з тонкою атмосферою, яка не може утримати тепла на поверхні планети. Адже каньйони, марсіанські канали і русла древніх річок, спостережувані на поверхні Марса, вказують на те, що в свій час на Марсі була велика кількість рідкої води, що, у свою чергу, є доказом наявності товстої атмосфери, здатної утримати тепло біля поверхні планети.

     В принципі, космічний орбітальний апарат місії НАСА MAVEN, який також повинен бути запущений в наступному місяці, займеться вивченням тих же загадок Марса, що і індійський апарат MOM, правда на його борту буде перебувати більшу кількість наукових інструментів. Тому, наявність відразу двох апаратів, майже одночасно відправляються до Марса зі схожими цілями, дозволяє сподіватися на успішне виконання цих загальних цілей.