Американський роботизований космічний зонд Вояджер-1 остаточно перетнув             межу Сонячної системи, заявивши про себе у черговий раз як про рукотворний               апарат, що далі всіх відлетів від Землі. Як розповіли у Лабораторії реактивного руху   NASA у Каліфорнії, судячи з останніх даних із Вояджера-1, цей апарат опинився у           зоні, де космічні частинки мають походження, відмінне від частинок Сонячної                 системи.

     "Можна сказати, що історичний вихід Вояджера-1 за межі Сонячної системи відбувся: вперше об'єкт, створений руками людини, опинився у міжзоряному просторі", - говорять у NASA.

     Зараз апарат Вояджер-1 знаходиться на відстані більше 18 млрд кілометрів від нашої планети. Щоб долетіти так далеко, йому знадобилось більше 30 років. Апарат-двійник Вояджер-2 також знаходиться на межі Сонячної системи (близько 15 млрд км від Землі), він був запущений із незначною часовою різницею з Землі. У NASA говорять, що для того, аби одержати радіосигнал з Вояджера-1 зараз доводиться чекати 16 годин 38 хвилин, саме стільки часу необхідно радіохвилям, щоб досягти нашої планети.

     До того, як полетіти за межі Сонячної системи, Вояджер-1 вивчив ряд планет, зокрема Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, а також 48 супутників, які обертаються навколо цих планет. Крім того, на обох Вояджерах є "посилки для інопланетян" - позолочені пластинки зі звуками земної природи, а також дані про людей і їхню культуру.

     У NASA говорять, що частинки, які зараз вдаряються об корпус Вояджера-1, з'явилися у результаті деякої події у нашій галактиці, однак вони вже не мають відношення до Сонця. Вперше ріст рівнів таких частинок Вояджер-1 зафіксував ще кілька місяців назад, зараз же фактично ніяких інших частинок, окрім таких, апарат вже не фіксує.

     Едвард Стоун, науковий керівник проекту Вояджерів з Каліфорнійського технологічного інституту, говорить, що вперше поза сонячні частинки були зафіксовані апаратом Вояджер-1 ще у червні 2009 року, а до січня 2012 року їхня концентрація виросла приблизно на чверть. Однак, починаючи з 7 травня рівні міжзоряних частинок збільшуються щотижня на 5%, що говорить про досягнення краю Сонячної системи.

      Точна межа Сонячної системи, як якась постійна величина відсутня. У якості такої фахівці визначають місце на периферії Сонячної системи, де вплив частинок, що випромінюються Сонцем, вже не відчувається і починають переважати міжзоряні заряджені частинки. "Закони фізики говорять нам про те, що Вояджер вже, скоріш за все, став першим рукотворним апаратом, що вилетів за межі Сонячної системи. Останні дані говорять нам про те, що Вояджер-1 знаходиться у регіоні, де сонячний вплив вже майже не відчувається.", - говорить Стоун.

      Згідно останнім даним, плутонієвий реактор апарату Вояджер-1 може живити його енергією при поточному рівні витрати приблизно до 2025 року. Після цього часу Вояджер продовжить летіти, але передавати дані на Землю він вже не зможе.