«Луноход-3» (Апарат 8ЕЛ № 205) - радянська машина із серії «Луноход», третій місячний самохідний апарат (планетохід). Планувалося доставити місяцехід на Місяць в 1977 році за допомогою міжпланетної станції «Луна-25» (запуск не відбувся).

     У 1975 році в КБ МЗЛ був виготовлений черговий місяцехід - 8ЕЛ № 205 (Луноход-3). Апарат став новим кроком вперед у порівнянні зі своїми попередниками.

     Кращою стала телевізійна система місяцеходу - вона була стереоскопічною. Конструктивні відмінності «Лунохода-3» від попередніх моделей полягали в розміщенні двох телекамер на підйомній платформі, а також можливості одночасної передачі на Землю зображення з обох телекамер для стереоскопічного огляду місцевості (незважаючи на те, що у попередніх моделей були парні телекамери, працювати вони могли тільки поодинці, і просто резервували один одного). Телевізійна стереопара стояла в поворотному гермо блоці, який значно розширював можливості огляду. Тепер апарату було досить повернути стоячий на виносній штанзі гермо блок, а не розвертатися цілком для огляду місцевості. Місяцехід був повністю укомплектований науковим обладнанням, пройшов весь цикл наземних випробувань і був підготовлений до експедиції на Місяць. Запуск станції Е8 № 205 планувався на 1977 рік під назвою «Луна-25» .

     «Луноход-3» так і не був відправлений на Місяць. Ракета 8К82К стала активно використовуватися для виведення на стаціонарну орбіту радянських супутників зв'язку. Зайвого носія для пуску    Луна-25 не знайшлося. «Луноход-3» замість Місяця потрапив у музей НВО імені С. А. Лавочкіна. Там він перебуває і в даний час .