Вівторок
19.03.2024
10:40
Головна
Каталог статей
Таємниці Всесвіту Вітаю Вас Гость | RSS Реєстрація
Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
Меркурій
Венера
Земля
Марс
Юпітер
Сатурн
Уран
Нептун

Наше опитування
На скільки балів ви оцінюєте сайт?
Всього відповідей: 142

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Планети » Меркурій

Меркурій

     Меркурій-поряд із вогнедишним сонце

     Меркурій-найближча до сонця планета. Меркурій розташований так близько до сонця що його поверхня нагрівається до 400 градусів.

     За формою Меркурій близький до кулі з екваторіальним радіусом (2440 ± 2) км, що приблизно в 2,6 рази менше, ніж у Землі. Різниця півосей екваторіального еліпсу планети складає десь 1 км; екваторіальне і полярне стискання незначні. Відхилення геометричного центру планети  від центру мас — в межах 1,5 кілометри. Площа поверхні Меркурія в 6,8 разів, а об'єм — у 17,8 разів менше, ніж у Землі.

     Маса Меркурія дорівнює 3,31·1023 кг, що приблизно в 18 разів менше за масу Землі. Середня густина близька до земної і складає 5,44 г/см3. Прискорення вільного падіння поблизу поверхні 3,7 м/с2.

 За 88 земних діб він робить повний оберт навколо сонця. Вісь Меркурія майже перпендикулярна площині його орбіти. З цього випливає, що зміни пір року на цій планеті немає. Оскільки Сонце освітлює то одну півкулю планети, то другу, виникають великі перепади температур протягом меркуріанської доби. На північній півкулі   планети завжди космічний холод – мінус 162 градуси!

     Якби на планеті була атмосфера, то таких перепадів температур не існувало б. Скоріш за все меркурій був би досить гарячою безжиттєвою планетою , а в тім, життя на ньому і в нинішніх умовах неможливе. Хоча на меркурії немає атмосфери, він постійно одержує від Сонця потоки часток, сонячний вітер саме на меркурій впливає  постійно і активно на його природу.

     Меркурій обертається навколо Сонця по сильно витягнутій еліптичній орбіті, площина якої нахилена до площини екліптики під кутом 7°00'15". Відстань від Меркурія до Сонця рівна від 46,08 млн. км до 68,86 млн. км. в залежності від того де знаходиться планета. Період обертання навколо Сонця (меркуріанський рік) складає 88 земних діб, а середній інтервал між однаковими фазами (синодичний період) 115,9 земних діб. Тривалість сонячної доби на Меркурії дорівнює 176 земним добам. Відстань Меркурія від Землі змінюється від 82 до 217 млн. км. Максимальний кутовий розмір планети при спостереженні з Землі складає 13", мінімальний — 5". Середня швидкість руху Меркурія по орбіті навколо Сонця — 47,89 км/с.

      Для спостережень із Землі Меркурій — незручний об'єкт. Будучи внутрішньою планетою, він не віддаляється від Сонця більш ніж на 28° і видимий на фоні вечірньої або ранкової зорі, низько над обрієм, лише протягом короткого часу. Окрім цього в таку пору фаза планети (тобто кут між напрямками від планети до Сонця і до Землі) близька до 90°, і спостерігач бачить освітленою тільки половину її диску. Меркурій іноді проходить між Сонцем і Землею. В цей час планету можна помітити на сонячному диску у вигляді маленького чорного кружальця. Проходження Меркурія трапляються в середньому 13 раз за століття; вони бувають тільки в травні і листопаді; останнє проходження спостерігалося 14 листопада 1953 року.

     Поверхня Меркурія, покрита роздрібненою речовиною базальтового типу, досить темна. Судячи зі спостережень із Землі і фотографій з космічних апаратів, вона в цілому схожа на поверхню Місяця, хоча контраст між темними і світлими ділянками виражений слабше. Поряд із кратерами (як правило, менш глибокими, ніж на Місяці) є пагорби і долини.

     Меркурій — найменш вивчена планета земної групи. Лише два апарати були направлені на її дослідження. Першим був "Марінер-10", що у 1974—1975 роках тричі пролетів повз Меркурій: максимальне зближення становило 320 км. В результаті було отримано кілька тисяч знімків, що охоплюють приблизно 45% поверхні планети. Подальші дослідження з Землі вказали на можливість існування водяного льоду в полярних кратерах

     Сьогодні НАСА здійснює другу місію до Меркурію під назвою MESSENGER. Апарат був запущений в серпні 2004 року, а в січні 2008 року апарат вперше здійснив політ повз свою ціль — Меркурій. Для виходу на орбіту навколо планети у 2011 році апарат зробив ще два гравітаційні маневри повз планету: в жовтні 2006 року та червні 2007 року, в ході яких робив перевірку обладнання.

     Європейським космічним агентством (ESA) спільно з японським аерокосмічним дослідницьким агентством (JAXA) розробляється місія BepiColombo, що складається з двох космічних апаратів Mercury Planetary Orbiter (MPO) та Mercury Magnetospheric Orbiter (MMO). Європейський апарат MPO буде досліджувати поверхню Меркурія та його глибини, в той час як японський MMO буде спостерігати за магнітним полем та магнітосферою планети. Запуск BepiColombo планується 2013 року, а 2019 року він досягне орбіти Меркурія, де й розділиться на дві складові.

Категорія: Меркурій | Додав: salceson (08.05.2011)
Переглядів: 1725 | Теги: Планети | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Форма входу

Пошук

Хмаринка тегів

Block title


Copyright MyCorp © 2024Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz