Земля - Земля - Планети - Каталог статей - newspace
Понеділок
05.12.2016
14:29
Головна
Каталог статей
Таємниці Всесвіту Вітаю Вас Гость | RSS Реєстрація
Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
Меркурій
Венера
Земля
Марс
Юпітер
Сатурн
Уран
Нептун

Наше опитування
На скільки балів ви оцінюєте сайт?
Всього відповідей: 120

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Планети » Земля

Земля

    

     Земля — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя.

     Нашу планету по праву можна назвати найдивовижнішою планетою сонячної системи. На землі присутнє різноманітне біологічне життя. Розташування землі в просторі таке, що вона дістає достатньо тепла і світла,  і в той же час на Землі  маємо багато води в рідкому стані, тиск біля поверхні такий , що можуть формуватися різні атмосферні шари . Обмінні процеси забезпечують кругообіг води в атмосфері, це створює цілком сприятливий клімат для життя.

      Земля є об'єктом дослідження великої кількості наук про Землю. Вивчення Землі як небесного тіла належить до царини астрономії, будову і склад Землі вивчає геологія, стан атмосфери - метеорологія, сукупність проявів життя на планеті - біологія. Географія дає опис особливостей рельєфу поверхні планети — океанів, морів, озер та рік, материків та островів, гір та долин, а також людські поселення й суспільні утворення: міста й села, держави, економічні райони тощо.

    Земля - надзвичайно красива планета. Багато океанів і морів, а також склад атмосферного повітря роблять нашу планету  блакитним сяючим тілом, що здійснює свою ходу навколо сліпучої жовтої зірки.

     Один оберт навколо Сонця, Земля робить за рік. Тривалість середнього календарного року становить 365 діб 5 годин 49 хвилин 12 секунд. Одночасно земля обертається навколо своєї осі, за 23 години 56 хвилини 4,1 секунди планета робить один оберт навколо осі.

     Світло Земля одержує тільки від Сонця, тому на боці, повернутому до Сонця , завжди світло там день. На протилежній половині земної кулі –ніч. Але на полюсах планети завдяки нахилові осі бувають періоди коли сонце не з’являється над обрієм багато тижнів поспіль , полярна ніч може тривати декілька місяців. Але настають і періоди  полярного дня, коли так само довго Сонце не заходить за обрій. У нашому календарі виділяють найважливіші дати , пов’язані з положенням Сонця: 21 березня – день весняного рівнодення, 22 червня – день літнього сонцестояння, 23 вересня – день осіннього рівнодення, 22 грудня – день зимового сонцестояння.

     Така природна обставини як пори року характерні не для кожної планети. Зміна пір року на Землі обумовлена її рухом навколо Сонця та нахилом осі її добового обертання до площини екліптики. Для нас стали звичними певні ритмічні зміни в навколишній природі, які повторюються з року в рік. Ми називаємо їх порами року. Кожному добре знайомі природні ознаки весни, літа, осені, зими. Ми легко розрізняємо ці сезони в довкіллі, на фото чи картинах. Пори року впливають на нашу господарську діяльність, планування робочого часу і відпочинку, побут і стан здоров'я.

     У більшості країн північної півкулі прийнято такі дати початку і кінця пір року:

Весна — від 1 березня до 31 травня

Літо — від 1 червня до 31 серпня

Осінь — від 1 вересня до 30 листопада

Зима — від 1 грудня до 28 лютого (у високосні роки — до 29 лютого)

     У південній півкулі прийнято такі дати:

Весна — від 1 вересня до 30 листопада

Літо — від 1 грудня до останнього дня лютого

Осінь — від 1 березня до 31 травня

Зима — від 1 червня до 31 серпня

 

     Форма Землі — геоїд. Середній радіус Землі складає 6371,032 км, екваторіальний — 6378,16 км, полярний — 6356,777 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн км², об'єм — 1,083·1012 км², середня густина — 5518 кг/м³. Маса Землі складає 5976·1021 кг. Земля має магнітне і тісно зв'язане з ним електричне поля. Гравітаційне поле Землі зумовлює її близьку до сферичної форму й існування атмосфери.

     Століттями люди шукали шляхи проникнення в земні надра. І в ХХ столітті це вдалося, оскільки стали використовуватись сейсмічні хвилі. Сейсмічна хвиля проходить крізь різні різні геологічні структури по-різному. За швидкістю руху сейсмічної хвилі можна зробити висновок про те , які породи складають земні надра, недоступні оку людини.

     Сьогодні вчені поділяють надра Землі на три основні частини: кора, мантія, ядро. Зовсім несподіваним фактом виявилось те, що кора і мантія не плавно переходять одна в одну, а досить різко відрізняються щільністю. Можна навіть говорити, що існує межа між мантією і корою. Ця межа дістала назву розділ Мохоровичича, або поверхня Мохо, за ім’я ученого, який відкрив її в 1909році

    Над материками кора досить товста, має товщину кілька десятків кілометрів, а в океанічних глибинах вона витончується до кількох метрів. Саме тому бажання вчених бурити глибоководні свердловини є таким великим - вони мріють проникнути в мантію землі.     

     Середня густина речовини в центрі Землі становить 5500кг/м3. Щільність порід у корі всього

2800-3000кг/м3. З цього випливає, що в ядрі має бути речовина з великою густиною, подібна до заліза(Щільність залізних метеоритів сягає 7800кг/м3).

     Між ядром і мантією існує досить чітка межа. Дослідження за допомогою сейсмографів показали, що ядро Землі має перебувати у рідкому стані. Але найдивніше те, що усередині рідкого ядра знаходиться ще і тверде. У ядрі Землі температура досягає 6000 градусі! Це така ж температура, як на поверхні Сонця. Звичайно і тиск у ядрі Землі дуже високий – 3600кбар. Внутрішнє ядро, за припущенням, має діаметр 2600, зовнішнє ядро товщиною 2250 км, мантія близько 2900 км завтовшки складається переважно з твердих гірських порід. Кора і верхній шар мантії утворюють 12 основних рухомих блоки, деякі з них несуть континенти. Плато постійно повільно рухаються, цей рух називається тектонічним дрейфом , через що також і дрейфують континенти.

     У 1912 році Альфред  Вегенер висунув гіпотезу дрейфу континентів , ніхто не міг визначити причину подібного явища.

     У 50-ті роки ХХ століття вчені почали активно вивчати літосферу – зовнішню зону Землі, що включає в себе кору і верхню частину мантії, розташовану на глибині 70 кілометрів.

     Було встановлено, що дрейф континентів  пов'язаний з магнітним полем планети. Давні породи мають намагніченість, не властиву сучасним породам. У них різна орієнтація намагніченості.

До того ж, виявило, що періодично на землі відбувається зміна полярності: південний полюс стає північним і навпаки! За кілька мільйонів років на нашій планеті відбулося 16 полярних «переворотів»!

     Магнітні аномалії на Землі пролягають у декількох великих зонах планети, іноді рівнобіжними смужками з півночі на південь.

    Вважається, що гаряча маса речовини, що підіймається з глибин, викликає додатковий вплив на плити літосфери, розриває їх і тим самим розсовує материки в різні боки.

     Надра землі перебувають у постійному русі. Наша планета постійно зазнає то підняття, то опускання поверхні, різних деформацій. Це призводить до різноманітних природних катастроф, наприклад, вивержень вулканів, землетрусів,океанічних гігантських смерчів і цунамі.

     Коливання поверхневих шарів Землі відбуваються і там, де здавна живуть люди. Землетруси завдають багато руйнувань і почасти призводять до численних жертв.

    На березі Неаполітанської затоки в Італії можна побачити мармурові колони, що здіймаються просто з води. Колись ці колони стояли на площі одного із міст античного Риму. Завдяки тому, що камінь колон зберігає сліди життєдіяльності морських молюсків у вигляді отворів, учені зробили висновок, що колони перебували тривалий час під водою, а потім здійнялись над поверхнею, а зараз знову занурюються в море зі швидкістю 2 см за рік.

     З космосу добре помітно, що земна поверхня розбита на окремі ділянки і покрита мережею розломів. У деяких місцях розломи на поверхні Землі сягають 300 кілометрів  завглибшки! По лініях розломів можуть проходити як процеси опускання, так і підняття.

     Цікаво що найвищою горою суші називають Еверест, висота цієї гори становить 8848м над рівнем моря.

     Але якщо вести підрахунки висоти від поверхні земної  кори, то найвищою точкою по праву можна назвати вершину Мауна-Кеа. Цей погаслий вулкан на Гавайях має висоту 9100метрів, але тільки 4205 доступні для огляду, решта вершини схована під водою.

     Маріанська западина в Тихому океані – найглибша западина Землі. Її глибина сягає 10 кілометрів.

     Атмосфера Землі, загальна маса якої 5,15·1015 т, складається з повітря — суміші в основному азоту (78,08 %) і кисню (20,95 %), 0,93 % аргону, 0,03 % вуглекислого газу, інше — це водяна пара, а також інертні та інші гази. Максимальна температура поверхні суходолу 57-58 °C (у тропічних пустелях Африки і Північної Америки), мінімальна — близько −90 °C (у центральних районах Антарктиди).

     Атмосфера Землі захищає все живе від згубного впливу космічного випромінювання.

     Хімічний склад атмосфери Землі: 78,1 % — азот, 20 — кисень, 0,9 — аргон, решта — вуглекислий газ, водяна пара, водень, гелій, неон.

 

Атмосфера Землі включає:

тропосферу (до 15 км)

стратосферу (15—100 км)

іоносферу (100 — 500 км).

 

     Між тропосферою і стратосферою розміщується перехідний шар — тропопауза. У глибинах стратосфери під впливом сонячного світла створюється озоновий екран, який захищає живі організми від космічного випромінювання. Вище — мезо-, термо- й екзосфери. 

       Атмосфера Землі зазнає значного впливу життєдіяльності людини. Близько 300 млн автомобілів щорічно викидають в атмосферу 400 млн т оксидів вуглецю, понад 100 млн т вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Найпотужніші виробники викидів в атмосферу: ТЕС, металургійна, хімічна, нафтохімічна, целюлозна та інші галузі промисловості, автотранспорт.

     Систематичне вдихання забрудненого повітря помітно погіршує здоров'я людей. Газоподібні і пилові домішки можуть надавати повітрю неприємного запаху, подразнювати слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів і тим самим знижувати їхні захисні функції, бути причиною хронічних бронхітів та захворювань легенів. Численні дослідження показали, що на фоні патологічних відхилень в організмі (захворювання легенів, серця, печінки, нирок та інших органів) шкідлива дія атмосферного забруднення проявляється сильніше. Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн т двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, врожай, споруди і т. ін.

     Забруднення атмосферного повітря може також опосередковано впливати на здоров'я і санітарні умови життя людей.

     Накопичення в атмосфері вуглекислого газу може викликати потепління клімату в результаті парникового ефекту. Суть його полягає в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який вільно пропускає сонячну радіацію до Землі, буде затримувати повернення у верхні шари атмосфери теплового випромінювання. У зв'язку з цим у нижніх шарах атмосфери підвищуватиметься температура, що, у свою чергу, призведе до танення льодовиків, снігів, підйому рівня океанів і морів, затоплення значної частини суші.

Категорія: Земля | Додав: salceson (06.07.2011)
Переглядів: 983 | Теги: земля, Планети | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Форма входу

Пошук

Хмаринка тегів

Block title


Copyright MyCorp © 2016Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz