Перша ракета
з серії «Циклон» — «Циклон-2» — була спроектована КБ «Південне» на основі
міжконтинентальної балістичної ракети SS-9 Scarp наприкінці 1960 рр.
Постанова уряду про створення ракети
Р-36-О вийшло 16 квітня 1962 року, а в грудні 1965 року почалися її
льотно-конструкторські випробування. У листопаді 1969 року ця ракета була
прийнята на озброєння. Глобальної вона називалася тому, що була здатна виводити
головні частини (ГЧ) на орбіту ШСЗ і забезпечувати їх доставку до мети шляхом
гальмування ГЧ в заданий момент часу польоту по круговій орбіті ШСЗ. Ракета
Р-36-О використовувала самозаймисті компоненти палива (АТ + НДМГ) і при своєму
створенні потіснила останню бойову ракету С. П. Корольова — глобальну ГР-1.
Це була двоступенева ракета-носій легкого
класу «Циклон-2» (SL-11), призначена для запуску космічних апаратів різного
призначення масою до 3300 кг на низькі кругові і еліптичні навколоземні, в тому
числі незамкнуті, орбіти. При виведенні космічних апаратів на незамкнуті орбіти
доведення швидкості до орбітальної забезпечується засобами космічного апарату.
Космічні апарати встановлюються на
приладовий відсік другого ступеня за допомогою спеціальних адаптерів, що
входять до складу космічних апаратів, але залишаються на ракеті-носії при
відділенні космічних апаратів.
Ракета-носій «Циклон-2» за час своєї
експлуатації використовувалась для запуску трьох найменувань космічних апаратів
розробки підприємств колишнього Радянського Союзу в інтересах його Міністерства
оборони. До теперішнього часу ракета-носій «Циклон-2» здійснила 105 успішних
польотів.
Модифікація РН «Циклон-2» РН «Циклон-2К» з
додатковою третьою ступінню призначена для здійснення комерційних запусків. В
кінці сімдесятих років була створена триступенева версія цієї ракети-носія,
відома як ракета-носій «Циклон-3» (SL-14). В якості перших двох ступенів цієї ракети-носія
використовується допрацьована ракета-носій «Циклон-2», а третій ступінь — нової розробки.
Крім орбітального варіанта ракети урядовою
постановою 1962 передбачалася розробка і важкої міжконтинентальної ракети Р-36.
Її ЛКВ почалися в 1963 році на Байконурі, а серійне виробництво — у грудні 1965
року.
Ракети
Р-36 і Р-36-О послужили основою для створення космічних носіїв для запуску
супутників військового призначення. Ескізне проектування цих носіїв, що
одержали згодом назви «Циклон» (за термінологією КБЮ «Циклон-2А») і «Циклон-2»,
почалося в березні 1966 року.
Льотно-конструкторські випробування РН
«Циклон» почалися в серпні 1967 року (було 8 пусків, всі успішні), а РН
«Циклон-2» — в серпні 1969 року. Надалі застосовувалася тільки РН «Циклон-2».
Даний носій відрізняється безпрецедентною надійністю.
Стартовий і технічний комплекси РН
«Циклон-2» були розгорнуті на майданчиках 90 і 92 «лівого» флангу космодрому
Байконур. На них раніше проходила ЛКИ ракета УР-200, розроблена у фірмі В. Н.
Челомея.
Як космічний транспортний засіб, вона
входила до системи глобального нагляду і проти космічної оборони СРСР.
Ракета-носій «Циклон» має такі
особливості:
-- високу
точність виведення на задані орбіти;
--один з
найбільш високих серед відомих ракет-носіїв рівень надійності;
--високий
рівень автоматизації передстартової підготовки та пуску, що виключає
присутність обслуговуючого персоналу на стартовій позиції та забезпечує високий
рівень безпеки підготовки та пуску.
Стартовий комплекс РН "Циклон-2"
знаходиться на космодромі Байконур.
Ракета-носій
|
Циклон-2
|
Стартова
маса, т
|
183 |
Кількість
ступенів
| 2
| Максимальна
маса корисного навантаження, що виводиться на низькі навколоземні орбіти, т
|
3,2 |
Азимути
пусків, град.
|
51-99 |
Головний
обтічник,
діаметр,
м
висота,
м
|
2,5 7,0
|
|