«Циклон-4» — проект українського космічного ракетного комплексу (КРК), куди будуть входити ракета-носій (РН) «Циклон-4» і наземний комплекс, що забезпечує проведення на космодромі робіт з підготовки та запуску РН і корисного навантаження (КН).

     РН «Циклон-4» є поліпшеним варіантом трьох-ступінчастої ракети-носія Циклон-3, і призначена для оперативного і високоточного виведення на кругові, геостаціонарні і сонячно-синхронні орбіти космічних апаратів різного призначення з космодрому в Алкантара (Бразилія). Вона дозволить виводити на екваторіальну орбіту висотою 500 км КН масою до 5,5 т і КН масою до 1,5 тонни на геоперехідну орбіту (ГПО).

     Формально ці переговори розпочалися після підписання Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях від 18 листопада 1999 р. Переговори успішно завершилися підписанням 21 жовтня 2003 р. Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара Міністром закордонних справ України Костянтином Грищенко і міністром науки і технологій Бразилії Роберто Амаралом у присутності Президентів України і Бразилії Леоніда Кучми та Луіза Інасіо Лули да Сілва відповідно.

     Реалізація українсько-бразильського проекту з «Циклону-4» почалася в 2002 році, коли було досягнуто згоди між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія Циклон-4 на пусковому центрі Алкантара. Хоча за цим договором перший запуск мав відбутися не пізніше 30 листопада 2006 року, цей термін постійно відкладається.

     У 2004 р. договір був ратифікований парламентами України та Бразилії. Офіційно АЦС була заснована 31 серпня 2006 р., коли був затверджений Статут АЦС і опублікований «Наказ № 599 міністерства науки і технології Бразилії у Державному віснику Бразилії». Перше засідання Ради директорів АЦС відбулося 30 серпня 2007 р. Підприємство отримало ексклюзивне право на здійснення комерційних пускових послуг з використанням ракети-носія «Циклон-4». У цьому ж 2004 році термін першого запуску перенесли на 2007 рік. Пізніше його перенесли знову, тепер вже на 2009-й рік. Остання озвучена дата — середина 2012 року.

     За словами колишнього президента Бразилії Лула да Сілва в кінці 2009 року проект був готовий на 75%.

     У середині лютого 2010, ДКБ «Південне» завершило попередні випробування двигуна для третьої ступені РН «Циклон-4» РД-861К. Цикл випробування склав 1,5 місяця і проведений на одному двигуні без зняття його з стенду. Був відпрацьований більш ніж потрійний ресурс по тривалості роботи і за кількістю включень (1362с і 11 включень). При цьому було проведено одне включення тривалістю 450 сек. (повний польотний ресурс).

     У квітні 2010 року, «Алкантара-Циклон Спейс» отримало попередній екологічний дозвіл на початок робіт з будівництва стартового майданчика для «Циклон-4». Генеральний директор НКАУ Юрій Алексєєв повідомив що проект «відстає у створенні окремих елементів» і що після ради директорів «Алкантара-Циклон Спейс» у квітні 2010 з'являться конкретні цифри про терміни реалізації проекту.

     1 червня 2010 голова Національного космічного агентства України Юрій Алексєєв заявив, що перший запуск перенесено на 2012 рік.

     Адміністративний офіс АЦС знаходиться у м. Бразиліа, Федеративна Республіка Бразилія. У цей час активно ведуться роботи зі спорудження наземного комплексу «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара, штат Мараньян.

     На зустрічі Прем'єр-міністра України Миколи Азарова та Міністра науки, технологій та інновацій Федеративної Республіки Бразилія Алуізіо Меркаданте 22 листопада 2011 була озвучена нова дата першого пуску - 15 листопада 2013 року.

     У лютому 2012 року, КБ «Південне» замовило проведення обстеження аеропорту і існуючої злітно-посадкової смуги в «Алкантара» з метою розробки рішення про можливість авіаційної транспортування складових частин «Циклон-4» літаками Ан-124.

     В «Циклон-4» передбачені такі покращення в порівнянні з попередниками:

--Новий 3-ій ступінь зі збільшеним втричі запасом компонентів палива. Крім збільшення енергетики ракети-носія, дозволяє зменшити поздовжнє перевантаження до допустимих значень ~6g.

--Багаторазове вмикання двигуна 3-ї ступені РРД РД-861К: до 5 запусків маршового двигуна та до 5 запусків двигунів великої тяги РРС, що забезпечує якісно нові можливості при виведенні КА на орбіту, в тому числі, при груповому виведенні КА.

--Нова високоточна сучасна система управління, розроблена ДП «Завод Арсенал», дозволяє виводити КА з точністю до 5 км,

--Нові системи безпеки та вимірювань;

--Вдосконалений головний обтікач зі збільшеним об'ємом корисного навантаження на основі обтікача РН «Аріан-4»;

--Покращена екологічність. Так як «Циклон-4» використовує високотоксичні компоненти палива (N2O4+UDMH), з'явилася необхідність мінімізувати екологічні ризики. У розроблюваній новій системі заправки паливо для всіх ступенів надходить в ракету-носій з нижнього торця 1-го ступеня на стартовому столі, що допомагає нейтралізувати токсичні пари ракетного палива.

--можливість термостатування відсіку корисного навантаження повітрям високого тиску при скасуванні пуску ракети-носія.

     Проект Циклон-4 передбачає кооперацією між Бразилією і Україною, на умовах, які які вигідні обом сторонам. Для Бразилії, яка не має власних космічних технологій, важливий доступ до українських розробок. Україні ж, крім доступу до дешевого екваторіальному космодрому, отримує шанс закріпитися на бразильському космічному ринку і завантажити виробничі потужності «Південмашу». Учасники проекту розраховують на 6-10 пусків «Циклону-4» щороку.

     СП, що формується на основі рівних (50:50) внесків кожної з двох сторін названо "Бінаціональне підприємство «Алкантара-Циклон Спейс». Підприємство є виключно комерційним проектом і основний вид її діяльності — запуск ракет з корисним вантажем на навколоземну орбіту. На початок 2011 року Україна ще не внесла свою частку в статутний фонд "Бінаціональної підприємства «Алкантара-Циклон Спейс». Як альтернатива пропонується закладання цих коштів в вигляді технічного вкладу в проект. Та бразильська сторона з цим не погоджується.Україна вкладає в спільне підприємство свої передові розробки, технології та вироблену на українських заводах високотехнологічну продукцію. Підприємства галузі отримують замовлення на цілий ряд високотехнологічних продуктів, що у свою чергу тягне за собою реанімацію окремих напрямків металургійної, хімічної та електротехнічної промисловості. Самі ракети-носії та деякі космічні апарати будуть вироблятися на українських підприємствах.

     Вартість побудови наземного комплексу на космодромі в Алкантарі становить $ 487 млн. Загальна фінансова результативність проекту: ціна фрахту — $ 35,6 млн, загальний обсяг інвестицій — $ 180 млн, вартість пуску — $ 23 млн, обсяг доходів — $ 1650 млн, чистий прибуток до сплати податків — $ 650 млн, період окупності зовнішніх інвестицій з початку розробки — до 6 років, внутрішня ставка повернення (IRR) інвестицій — 25%, чиста приведена вартість (NPV) — $ 131 млн при одноразових витрат у $ 180 млн. (з них розробка модернізованої ракети-носія — $ 90 млн, розробка авіоніки — $ 20 млн.). Левова частка цих коштів — замовлення українським підприємствам на виробництво високотехнологічної продукції космічного призначення.

Ракета-носій	Циклон -4
Стартова маса, т	193
Кількість ступенів	3
Максимальна маса корисного навантаження, т Низька навколоземна орбіта Орбіта, перехідна до геостаціонарної Геостаціонарна орбіта	5,5 1,8 -
Азимути пусків, град.	2,3-115 (для космодрома Алкантара)
Головний обтічник, діаметр, м висота, м	4,0 7,2
Початок експлуатації	з 2011 р.