Жираф - сузір'я північної півкулі неба, значне за площею, проте не містить яскравих зір. Через відсутність яскравих зір у давні часи ця ділянка неба вважалась порожньою. У 1598 році Петер Планціус запропонував виокремити зорі цієї частини неба в окреме сузір'я. Після публікації в небесних картах Якоба Барча в 1624 році сузір'я Жирафи, воно отримало наукове визнання. Всі зірки в ньому слабі, найбільш яскрава має 4 зоряну величину. Жираф займає на небі площу в 756.8 квадратного градуса і містить 144 зірки, видимі неозброєним оком. Але одна з них вельми популярна серед любителів астрономії. Це карликова нова Жирафа (Z Cam) Z, яка зазвичай спалахує раз в 2–3 тижні, збільшуючи свій блиск менш ніж за 2 доби від 13 до 10 зоряної величини. Але нерідко і при цьому абсолютно несподівано вона припиняє свої спалахи і завмирає на рівні 12,5 зоряної величини, виявляючи лише слабенькі коливання яскравості. Це "виключення" спалахів може тривати місяці, а то і роки, і раптом несподівано припиняється. Для того, щоб зрозуміти механізм функціонування цієї дивної зірки потрібно накопичити тривалі ряди спостережень. Велику допомогу професійним астрономам в цій справі надають любителі.

      Для любителів далекого космосу в сузір'ї Жираф представляє інтерес велика спіральна галактика NGC 2403, що має блиск близько 9 зоряної величини.